FacebookTwitterVKontakteПідписатися на RSS
Замітки логопеда

МОВА ВАШИХ ДІТЕЙ

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ.

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема в її розвитку мови, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі. Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовний розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильна мова допомагає дитині встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки й бажання, сприяє успішному навчанню в школі.

Малюків треба навчити правильно вимовляти звуки в словах і ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією й правильно дихати під час мовного акту.

Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченні в роді, числі і відмінку, вживати дієслова з чергуванням звуків в основі, правильно будувати речення.

У дітей дошкільного віку треба виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовника, не перебивати дорослих, не втручатися в їхню розмову.

Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання інших, звертатись із запитанням до інших? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовні навички будуть дуже потрібні дитині в школі.

Змалку дитині слід спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками і переживаннями з близькими. У сім’ї цю потребу можна задовільнити через індивідуальні розмови і бесіди з малюком. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мови і загальний розумовий розвиток. Діти з якимибатьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і говорять краще, мають правильне мовлення. Дорослі в розмові з дитиною з’ясовують, що цікавить маленьку людину, дізнаються про її дозвілля і друзів та як вона до них ставиться. Діти поступово звикають до таких розмов і надалі вже самі розповідатимуть про свої бажання та інтереси, про своє життя у школі, у них не буде «таємниць» від батьків.

Дитина надзвичайно чутлива і вразлива: необережне слово, насмішка можуть легко її образити і відштовхнути від розмов з дорослими. Маля стає замкнутим або ж ділиться своїми радощами і невдачами тільки з окремими членами сім’ї – матір’ю, бабусею (рідше з батьком чи дідусем). Не всі правильно усвідомлюють значення індивідуальних розмов з дитиною, вважаючи, що вона ще мала і нічого не зрозуміє. У таких сім’ях малюки ростуть самі по собі, а потребу в спілкуванні задовольняють лише в іграх з лялькою чи іншими іграшками. Такі діти, як правило, відстають у мовному розвитку, вони мовчазні, сором’язливі.

Шляхом індивідуальних розмов дорослі вчать дитину культури розмовної мови: вітатися із знайомими дорослими і дітьми, сусідами, ввічливо відповідати на запитання інших, дякувати за послуги. Дитина повинна знати, що коли дорослі говорять, а їй треба щось терміново

запитати, слід вибачитись і попросити дозволу звернутись: «Вибачте, вас можна запитати?». Саме в сім’ї малюкові прищеплюється звичка не втручатися в розмову старших, якщо вона не звернена безпосередньо до нього.

Про що ж можна говорити з дитиною в сім’ї? Теми для індивідуальних розмов досить різноманітні: «Наша країна», «Школа», «Праця дорослих», «Свята», «Діяльність дитини», «Казки, оповідання, книжки», «Транспорт», «Квіти», «Птахи» і ін.

Бесіди мають проходити у невимушеній формі. Дитина повинна відчути, що дорослому цікаво послухати про те, чим займалась вона протягом дня. Своєрідний звіт дитини про її денну діяльність змушує її пригадувати, мислити. Малюк звикне до таких розмов і пізніше сам розповідатиме батькам про своє життя,

мрії, бажання, ігри.

Розвитку розмовної мови сприяють також індивідуальні бесіди з дитиною, які проводяться за заздалегідь продуманими запитаннями. Це можуть бути бесіди про пори року, будівництво, рідне селище, бесіди за картинками та ілюстраціями.

Під час бесід дорослий розповідає дитині про те, чого вона не знає, загадує загадки, читає уривки з оповідань і віршів, разом розглядають картинки, фотографії, ілюстрації.

Дитина старшого дошкільного віку вже може самостійно складати загадки-описи про предмети. Ініціатива складання таких загадок належить батькам. Так, дорослий пропонує дитині відгадати, який предмет він задумав: «Він дерев’яний, стоїть посередині кімнати, має чотири ніжки і прямокутну дошку. За ним обідають, п’ють чай. Що це таке?” - А тепер ти задумай якийсь предмет, все про нього розкажи, а я буду відгадувати, - звертається дорослий до дитини.

Невід’ємним джерелом для розвитку мови дошкільника являються прислів’я та приказки.

У старшому дошкільному віці дітей потрібно навчати складати творчі розповіді, розв’язувати мовні логічні задачі. Ось теми: «За що бабуся сказала онукові «дякую»?, «Як Катруся заблукала в зоопарку», «Сергійкові подарували нову іграшку» і ін.

Оволодіння мовою знаходиться в тісному взаємозв’язку з її розумовим і психічним розвитком. Розширюючи уявлення дитини про оточуючі предмети і явища, знайомлячи з художніми творами, ведучи бесіди на різноманітні побутові теми, близькі і доступні для розуміння, батьки будуть тим самим не тільки розширювати кругозір дитини, але й сприяти швидкому оволодінню нею правильною мовою.

Поради логопеда батькам:

· Не повторюйте за дитиною неправильну вимову звуків.

· Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

· Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

· Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

· Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

Розвиток словникового запасу дитини

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення.

Не забувайте про те, що всі сторони мовлення дошкільника формуються, розвиваються й функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Порушення однієї ланки веде за собою недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі ( тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить).

Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (рід, число, відмінки, час), зв’язне мовлення та розвивати мислення, увагу та пам’ять. Тільки за таких умов навчання буде всебічним і сприятиме гармонійному розвитку малюка.

Загальновідомо: чим багатший словниковий запас дитини, тим більш образною, різнобарвною, виразнішою є її мовлення. Чим

Більше дитина засвоїть і буде використовувати в своєму активному мовленні синонімів, антонімів, порівнянь і багатозначних слів, тим цікавішим співрозмовником вона стане.

Однак просто механічне заучування слів не збагатить активний словник дітей. Лише шляхом клопіткої цілеспрямованої

роботи з використанням вправ та ігрових завдань, читання текстів можливо поповнити словник вашого малюка. Для занять вам знадобляться як предметні та сюжетні малюнки, так і різноманітні лото, дитячі журнали та книжки.

Дитина повинна знати назви оточуючих предметів (іграшки, посуд, одяг, меблі тощо), їх призначення, вміти порівняти предмети між собою і відмічати схожі та відмінні ознаки. Згодом малюк має навчитися виділяти частини предметів і правильно називати їх.

Заняття вдома, вільне спілкування з однолітками та дорослими, читання художньої літератури спонукатиме дитину до висловлювання власних думок, прохань та побажань.

Читаючи казки, вірші чи оповідання, слід звертати увагу дитини на нові, невідомі їй слова, просити її самостійно пояснити, як вона розуміє їхнє значення у певних реченнях чи частинах тексту. Це вчить дитину визначати значення нових слів, спираючись на ті ситуації, у яких вони використовуються. Важливо також, щоб дитина самостійно змогла використати нове слово у власному мовленні. Запропонуйте їй скласти речення або словосполучення з цим словом. Добре, коли дорослі самі створюють ситуації, що спонукають дитину до вживання нових слів. Саме завдяки таким умінням дитина зможе самостійно засвоїти більшість слів із мовлення оточуючих.

Вправи на розвиток мовного дихання.

1.Дмухання на папірці: цигарковий папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.

2.Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

3.Гасіння свічки на відстані та надування бульбашок на поверхні води (дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворились бульбашки).

4.Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.

5.Гра «Дми на метелика». Дорослий виготовляє паперового метелика, привۥязує його на палиці, тримає у дитини над головою і

пропонує дмухати на нього.

6.Гра «На гойдалці». На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігури ляльок. Маля силою видихуваного повітря розгойдує їх.

7.Надування кульок, дитячих гумових іграшок.

8.Прокочуваня олівців силою видихуваного повітря по столу.

Як розвивати мовлення дитини.

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують її.

2.Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

3.Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не «сюсюкайте».

4.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

5.Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6.Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії за малюнками.

7.Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Основні правилаартикуляційної гімнастики

1. Заняття має проводитися щоденно протягом 10-15 хвилин.

2. Кожну вправу дитина має повторювати 5-10 разів.

3.Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату дитини мають повернутися у вихідне положення, а потім- у стан спокою.

4. Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи подумки.

5. Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються в даній вправі. Шия й плечі мають бути не напруженими.

6. Під час виконання вправи слід використовувати свою долоню й долоню дитини для імітації рухів язика.

7. Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.

Орієнтири мовленнєвого розвитку:

  • характеризується правильною звуковимовою;
  • розуміє значення мовлення для людини;
  • використовує мову в різних цілях;
  • володіє силою голосу, говорить чітко, правильно, виразно.
  • ефективно спілкується рідною мовою; дістає задоволення від читання (дорослим, іноді - власного);
  • веде діалог невимушено і на запропоновану тему з дотриманням елементарних правил ведення діалогу (з дорослими і однолітками).
  • розрізняє рідну й чужу мови; виявляє до останньої інтерес;
  • рука готова до письма;
  • має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;
  • розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення. Називає у реченні окремі слова.
  • самостійно, повно, логічно, послідовно складає розповіді (описи, творчі, сюжетні – 10-15 речень) з опорою на наочність та по пам‘яті.
  • Вільно переказує літературні твори, розповідає напам‘ять невеликі вірші, загадує загадки.
  • Має навички звукового аналізу нескладних слів (розрізняє голосні і приголосні звуки, місце звука у слові)
Кiлькiсть переглядiв: 893

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.